Локальна історія

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.
Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.
📌 Важливі моменти:
00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція
04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?
06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?
13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу
18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум
22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету
27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.
33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії
36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей
37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво
40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?
44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді
46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію
48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)
51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"
53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд
Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.
Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях?
Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою.
Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/
Важливі моменти:
00:00 Вступ
00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст.
00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі
01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного
02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами
05:59 Тюркський світ на Півдні України
09:19 Торгівля русів з Візантією
10:02 Правдиві факти про князя Святослава
12:40 Загибель Святослава на порогах
15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель
17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу
18:53 Сакральне значення Хортиці
21:29 Край за порогами у 12–13 ст.
24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль
26:45 Бродники: хто вони?
32:00 Союз руських князів і половців
34:40 Що у степу змінили монголи
36:00 Шовковий шлях на теренах України
Команда подкасту:
Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.
 
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь
Наукова консультантка: НаталіяТихолоз
Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь
Експертка: Алла Швець
Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас
Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин
 
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 
 
У подкасті прозвучали пісні:
Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY
«Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас 
 
Джерелата література, використана при підготовці епізоду: 
Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185.
Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/ 
Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.
Грицак Ярослав. Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя. Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527.
Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282.
Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т. Т.48. Київ, 1986.
Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203.
Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199.
Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025.
Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.
 
 
 
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.

Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос».  У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні. 
А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині.
Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.